CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Сам. 23
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

1-а Самуїлова

Розділ 23

1 І доне́сли Давидові, говорячи: „Ось филисти́мляни облягли́ Кеїлу, і грабують клу́ні“.

2 І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи піду́ й перемо́жу тих филисти́млян?“ А Госпо́дь сказав до Давида: „Іди, — і поб'єш филисти́млян та спасеш Кеїлу“.

3 А Давидові люди сказали до нього: „Ось ми боїмо́ся тут у Юді, а що ж буде, коли пі́демо в Кеїлу, проти филистимських лав?“

4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: „Устань, зійди́ до Кеїли, бо Я даю филисти́млян у твою руку“.

5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филисти́млянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику пора́зку. І спас Давид ме́шканців Кеїли.

6 І сталося, коли втікав Евіята́р, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефо́д був у його руці.

7 А Саулові доне́сено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: „Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воро́тами та за́сувом“.

8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.

9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіята́ра: „Принеси ефо́да!“

10 І Давид сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.

11 Чи ви́дадуть мене громадя́ни Кеїли в його руку? Чи зі́йде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розпові́ж же Своєму рабо́ві!“ І сказав Господь: „Зі́йде“.

12 І запитався Давид: „Чи видадуть громадя́ни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?“ А Господь сказав: „Видадуть“.

13 І встав Давид та його люди, бли́зько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові доне́сено, що Давид утік із Кеїли, і він занеха́яв по́хід.

14 І осівся Давид у пустині в тверди́нях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.

15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробува́в у пустині Зіф у Хореші.

16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,

17 та й сказав до нього: „Не бійся, бо не зна́йде тебе рука мого батька Саула! І ти бу́деш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі засту́пником. І це знає й батько мій Саул“.

18 І вони оби́два склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.

19 А зіфе́яни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: „Ось Давид ховається в нас у тверди́нях у Хорешу, на взгі́р'ї Хахіла, що з пі́вдня від Єшішону.

20 А тепер, за всім жада́нням своєї душі, о ца́рю, конче зійди, а нам — хіба́ видати його в цареву руку“.

21 І сказав Саул: „Благослове́нні ви в Господа, бо змилосе́рдилися надо мною!

22 Ідіть же, приготу́йте ще, і розпізна́йте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитру́є він!

23 І подивіться, і розізнайте всі схо́ванки, де́ він ховається, і ве́рнетесь до мене з певною звісткою, — і я піду́ з вами. І буде, якщо він є в Краю́, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах“.

24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на пі́вдень від Єшімону.

25 А Саул та його люди пішли шукати. І доне́сли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.

26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопи́ти їх.

27 І прийшов послане́ць до Саула, говорячи: „Іди поспішно, бо филисти́мляни кинулися на Край!“

28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навпере́йми филисти́млян. Тому то назвали ім'я́ тому місцю: Села-Гаммахлекот.

Первая книга Царств

Глава 23

1 Когда Давиду сказали: «Послушай, филистимляне воюют против города Кеилы и грабят гумна»,

2 он вопросил Господа: — Пойти ли мне и напасть ли на этих филистимлян? Господь ответил ему: — Пойди, напади на филистимлян и спаси Кеилу.

3 Но люди Давида сказали ему: — Мы боимся даже здесь, в Иудее. Что же будет, если мы двинемся в Кеилу против войск филистимлян!

4 Давид еще раз вопросил Господа, и Господь ответил ему: — Спустись в Кеилу, потому что Я отдаю филистимлян в твои руки.

5 И Давид со своими людьми пришел в Кеилу, сразился с филистимлянами и увел их скот. Он нанес филистимлянам тяжелые потери и спас жителей Кеилы.

6 (А Авиатар, сын Ахимелеха, принес с собой эфод, когда прибежал к Давиду в Кеилу.)

7 Саулу донесли, что Давид пришел в Кеилу, и он сказал: — Бог отдал его мне, ведь Давид сам запер себя, войдя в город с воротами и засовами.

8 Саул созвал для битвы весь народ, чтобы сойти в Кеилу и осадить в нем Давида вместе с его людьми.

9 Когда Давид узнал, что Саул задумал против него зло, он сказал священнику Авиатару: — Принеси эфод.

10 Давид сказал: — О Господь, Бог Израиля, Твой слуга услышал, что Саул собирается прийти в Кеилу и разорить город из-за меня.

11 Выдадут ли меня ему жители Кеилы? Придет ли сюда Саул, как слышал Твой слуга? Господи, Бог Израиля, молю Тебя, скажи Твоему слуге! Господь ответил: — Придет.

12 Давид спросил опять: — Выдадут ли ему жители Кеилы меня и моих людей? Господь ответил: — Выдадут.

13 Давид и его люди, которых было около шестисот человек, покинули Кеилу и скитались, где могли. Когда Саулу донесли, что Давид убежал из Кеилы, он отменил поход.

14 Давид был в неприступных местах в пустыне, в горах пустыни Зиф. Изо дня в день Саул искал Давида, но Бог не отдавал Давида ему в руки.

15 Давид был в Хореше, в пустыне Зиф, когда узнал, что Саул ищет его и хочет убить.

16 Сын Саула Ионафан пришел к Давиду в Хореш и помог ему укрепиться в Боге.

17 — Не бойся, — сказал он. — Рука моего отца Саула не найдет тебя. Ты будешь царем над Израилем, а я буду вторым после тебя. Даже мой отец Саул это знает.

18 Затем они оба заключили перед Господом союз. Ионафан пошел домой, а Давид остался в Хореше.

19 Зифиты поднялись к Саулу в Гиву и сказали: — Разве Давид не скрывается у нас в неприступных местах Хореша, на горе Хахила, к югу от Иешимона?

20 Сойди, царь, когда это будет тебе угодно, а уж мы отвечаем за то, чтобы передать его царю.

21 Саул ответил: — Благословенны вы у Господа за то, что пожалели меня!

22 Ступайте и удостоверьтесь еще раз. Разведайте, где Давид обычно ходит и кто видел его там. Мне говорят, что он очень хитер.

23 Разведайте все его укрытия, где он прячется, и возвращайтесь ко мне с достоверными сведениями. Тогда я пойду с вами; если он еще в стране, то я его найду, даже если мне придется искать среди всех кланов Иудеи.

24 Они отправились в путь и пришли в Зиф перед Саулом. Давид и его люди были в пустыне Маон, что в иорданской долине, к югу от Иешимона.

25 Саул и его люди принялись искать, и когда об этом сказали Давиду, он спустился к скале и оставался в пустыне Маон. Когда Саул услышал об этом, он погнался за Давидом в пустыню Маон.

26 Саул шел по одной стороне горы, а Давид со своими людьми — по другой. Давид спешил скрыться от Саула, а Саул и его люди шли в обход к Давиду и его людям, чтобы схватить их.

27 Тогда к Саулу пришел вестник, который сказал: — Скорее возвращайся! Филистимляне устроили набег на землю.

28 Саул прекратил преследовать Давида и пошел на филистимлян. Вот почему это место было названо Скала разделения.

1-а Самуїлова

Розділ 23

Первая книга Царств

Глава 23

1 І доне́сли Давидові, говорячи: „Ось филисти́мляни облягли́ Кеїлу, і грабують клу́ні“.

1 Когда Давиду сказали: «Послушай, филистимляне воюют против города Кеилы и грабят гумна»,

2 І запитав Давид Господа, говорячи: „Чи піду́ й перемо́жу тих филисти́млян?“ А Госпо́дь сказав до Давида: „Іди, — і поб'єш филисти́млян та спасеш Кеїлу“.

2 он вопросил Господа: — Пойти ли мне и напасть ли на этих филистимлян? Господь ответил ему: — Пойди, напади на филистимлян и спаси Кеилу.

3 А Давидові люди сказали до нього: „Ось ми боїмо́ся тут у Юді, а що ж буде, коли пі́демо в Кеїлу, проти филистимських лав?“

3 Но люди Давида сказали ему: — Мы боимся даже здесь, в Иудее. Что же будет, если мы двинемся в Кеилу против войск филистимлян!

4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: „Устань, зійди́ до Кеїли, бо Я даю филисти́млян у твою руку“.

4 Давид еще раз вопросил Господа, и Господь ответил ему: — Спустись в Кеилу, потому что Я отдаю филистимлян в твои руки.

5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филисти́млянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику пора́зку. І спас Давид ме́шканців Кеїли.

5 И Давид со своими людьми пришел в Кеилу, сразился с филистимлянами и увел их скот. Он нанес филистимлянам тяжелые потери и спас жителей Кеилы.

6 І сталося, коли втікав Евіята́р, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефо́д був у його руці.

6 (А Авиатар, сын Ахимелеха, принес с собой эфод, когда прибежал к Давиду в Кеилу.)

7 А Саулові доне́сено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: „Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воро́тами та за́сувом“.

7 Саулу донесли, что Давид пришел в Кеилу, и он сказал: — Бог отдал его мне, ведь Давид сам запер себя, войдя в город с воротами и засовами.

8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.

8 Саул созвал для битвы весь народ, чтобы сойти в Кеилу и осадить в нем Давида вместе с его людьми.

9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіята́ра: „Принеси ефо́да!“

9 Когда Давид узнал, что Саул задумал против него зло, он сказал священнику Авиатару: — Принеси эфод.

10 І Давид сказав: „Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.

10 Давид сказал: — О Господь, Бог Израиля, Твой слуга услышал, что Саул собирается прийти в Кеилу и разорить город из-за меня.

11 Чи ви́дадуть мене громадя́ни Кеїли в його руку? Чи зі́йде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розпові́ж же Своєму рабо́ві!“ І сказав Господь: „Зі́йде“.

11 Выдадут ли меня ему жители Кеилы? Придет ли сюда Саул, как слышал Твой слуга? Господи, Бог Израиля, молю Тебя, скажи Твоему слуге! Господь ответил: — Придет.

12 І запитався Давид: „Чи видадуть громадя́ни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?“ А Господь сказав: „Видадуть“.

12 Давид спросил опять: — Выдадут ли ему жители Кеилы меня и моих людей? Господь ответил: — Выдадут.

13 І встав Давид та його люди, бли́зько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові доне́сено, що Давид утік із Кеїли, і він занеха́яв по́хід.

13 Давид и его люди, которых было около шестисот человек, покинули Кеилу и скитались, где могли. Когда Саулу донесли, что Давид убежал из Кеилы, он отменил поход.

14 І осівся Давид у пустині в тверди́нях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.

14 Давид был в неприступных местах в пустыне, в горах пустыни Зиф. Изо дня в день Саул искал Давида, но Бог не отдавал Давида ему в руки.

15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробува́в у пустині Зіф у Хореші.

15 Давид был в Хореше, в пустыне Зиф, когда узнал, что Саул ищет его и хочет убить.

16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,

16 Сын Саула Ионафан пришел к Давиду в Хореш и помог ему укрепиться в Боге.

17 та й сказав до нього: „Не бійся, бо не зна́йде тебе рука мого батька Саула! І ти бу́деш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі засту́пником. І це знає й батько мій Саул“.

17 — Не бойся, — сказал он. — Рука моего отца Саула не найдет тебя. Ты будешь царем над Израилем, а я буду вторым после тебя. Даже мой отец Саул это знает.

18 І вони оби́два склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.

18 Затем они оба заключили перед Господом союз. Ионафан пошел домой, а Давид остался в Хореше.

19 А зіфе́яни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: „Ось Давид ховається в нас у тверди́нях у Хорешу, на взгі́р'ї Хахіла, що з пі́вдня від Єшішону.

19 Зифиты поднялись к Саулу в Гиву и сказали: — Разве Давид не скрывается у нас в неприступных местах Хореша, на горе Хахила, к югу от Иешимона?

20 А тепер, за всім жада́нням своєї душі, о ца́рю, конче зійди, а нам — хіба́ видати його в цареву руку“.

20 Сойди, царь, когда это будет тебе угодно, а уж мы отвечаем за то, чтобы передать его царю.

21 І сказав Саул: „Благослове́нні ви в Господа, бо змилосе́рдилися надо мною!

21 Саул ответил: — Благословенны вы у Господа за то, что пожалели меня!

22 Ідіть же, приготу́йте ще, і розпізна́йте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитру́є він!

22 Ступайте и удостоверьтесь еще раз. Разведайте, где Давид обычно ходит и кто видел его там. Мне говорят, что он очень хитер.

23 І подивіться, і розізнайте всі схо́ванки, де́ він ховається, і ве́рнетесь до мене з певною звісткою, — і я піду́ з вами. І буде, якщо він є в Краю́, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах“.

23 Разведайте все его укрытия, где он прячется, и возвращайтесь ко мне с достоверными сведениями. Тогда я пойду с вами; если он еще в стране, то я его найду, даже если мне придется искать среди всех кланов Иудеи.

24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на пі́вдень від Єшімону.

24 Они отправились в путь и пришли в Зиф перед Саулом. Давид и его люди были в пустыне Маон, что в иорданской долине, к югу от Иешимона.

25 А Саул та його люди пішли шукати. І доне́сли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.

25 Саул и его люди принялись искать, и когда об этом сказали Давиду, он спустился к скале и оставался в пустыне Маон. Когда Саул услышал об этом, он погнался за Давидом в пустыню Маон.

26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопи́ти їх.

26 Саул шел по одной стороне горы, а Давид со своими людьми — по другой. Давид спешил скрыться от Саула, а Саул и его люди шли в обход к Давиду и его людям, чтобы схватить их.

27 І прийшов послане́ць до Саула, говорячи: „Іди поспішно, бо филисти́мляни кинулися на Край!“

27 Тогда к Саулу пришел вестник, который сказал: — Скорее возвращайся! Филистимляне устроили набег на землю.

28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навпере́йми филисти́млян. Тому то назвали ім'я́ тому місцю: Села-Гаммахлекот.

28 Саул прекратил преследовать Давида и пошел на филистимлян. Вот почему это место было названо Скала разделения.